Перейти до основного вмісту

У Нідерландах відсвяткували 80-річчя загальнонаціональ-ного антинацистського страйку

Februaristaking — так називається загальний страйк 25 — 27 лютого 1941 року, який увійшов в історію, охопивши 300 000 голландців — від портових робітників до шкільних вчителів, і від водіїв трамваїв до банківських клерків. Так жителі окупованих нацистами Нідерландів відреагували на облави в єврейському кварталі Амстердама й депортацію до концтаборів 425 євреїв.

Перші антиєврейські заходи були введені в Нідерландах незабаром після окупації країни німцями влітку 1940 року, а з початку 1941 року єврейське населення підлягало примусовій реєстрації. У Йоденбурті — єврейському кварталі Амстердама — пройшли сутички місцевих нацистів із групами єврейської самооборони, в одній із яких — 11 лютого 1941 року — був убитий ультраправий бойовик.

12 лютого 1941 року німці за підтримки голландської поліції оточили Йоденбурт і встановили КПП на в'їзді у квартал, перетворивши його на гетто. Три дні по тому пройшла антинацистська маніфестація, а 19 лютого відвідувачі одного (неєврейського) кафе поранили німецьких поліцейських. Після цього окупанти вирішили зігнати зло на євреях, заарештували 425 заручників і відправили їх до таборів.

Облава на площі Мейерплейн, Амстердам Листівка, що закликає до страйку

 

Ініціаторами загального страйку на знак протесту проти депортацій євреїв і викрадення робітників на примусову працю до Німеччини виступили комуністи. До них відразу приєдналися інші ліві і профспілкові активісти. «Коли чоловіки й жінки з робітничих кварталів стікаються в єврейський квартал Амстердама ...коли вони піднімаються на боротьбу проти найманих бандитів із голландського націонал-соціалістичного руху, то ми є свідками чудового прояву стихійної солідарності…», — проголошувала листівка підпільного Фронту Маркса-Леніна-Люксембург. «На кожен акт насильства з боку націонал-соціалізму відповідайте обуренням і протестними страйками на підприємствах. ...Кидайте свої робочі місця й у масовому порядку приєднуйтесь до ваших товаришів», — закликали активісти ФМЛЛ.

Першими застрайкували міські трамвайники, їх підтримали співробітники муніципальних служб, вчителі, докери, і навіть службовці великої торговельної мережі De Bijenkorf. Тут і там проходили стихійні демонстрації під гаслом: «Ні єврейським погромам!». Незабаром страйки почалися в інших містах — Зандамі, Гарлемі, Гілверсумі, Утрехті і т.ін. У Гілверсумі застрайкували 4000 робітників компанії Philips, а на наступний день у мітингу взяли участь 10 000 городян. У підсумку до страйку приєдналися 300 тисяч осіб — дуже багато для країни з 9-мільйонним населенням.

Генерал Фрідріх Крістіансен і його розпорядження про заборону страйку

 

Лютневий страйк 1941 року вважається першим публічним антинацистським протестом в окупованій Європі і єдиним масовим виступом місцевого населення проти депортації євреїв.

У відповідь головнокомандувач німецькими окупаційними силами генерал Крістіансен наказав ввести в міста батальйони СС. 9 осіб було вбито, 24 поранено, сотні заарештовано. На низку міст наклали грошові штрафи: Амстердам зобов'язали виплатити 15 мільйонів гульденів, Зандам — півмільйона, Гілверсум — 2,5 мільйона.

5 березня був схоплений комуніст єврейського походження Лендерт Схейвесюрдер, який став першим нідерландським підданим, розстріляним німцями. 13 березня окупанти заарештували ще 18 страйкуючих і членів Руху Опору. З придушенням страйку посилилися гоніння на євреїв — до кінця війни з 140 тисяч євреїв Нідерландів дожили лише 27 тисяч (Нідерланди займають друге після Польщі місце за кількістю Праведників народів світу).

Страйк став першим (і єдиним) прикладом масштабного протесту проти антиєврейської політики нацистів. Жоден із наступних великих страйків в окупованій Європі не мав відношення до єврейського питання.   

Щороку 25 лютого в Амстердамі проводиться присвячений Лютневому страйку марш, який проходить повз пам'ятника докеру, створеного в пам'ять про страйкуючих. У церемонії беруть участь представники всіх політичних партій, громадські діячі, лідери єврейських організацій. Цього року через епідемію COVID-19 церемонія, що транслюється національним телебаченням, була набагато скромнішою. Мер Амстердама — єврейка Фемке Гальсема — віддала данину поваги «чоловікам і жінкам з усіх верств суспільства, які зібралися на знак солідарності із єврейськими жителями нашого міста».

Віктор Маковський

Немає часу відвідувати сайт? Підпишіться на розсилку і отримуйте найважливіше в одному листі

Отлично, вы подписаны на нашу рассылку!
Ранее вы уже были подписаны на нашу рассылку